У будь-якій сім'ї рано чи пізно обговорюється питання про доцільність відвідин гуртків дітьми. Деякі батьки проти такого проведення часу, оскільки вважають, що це є додатковим навантаженням для доньки чи сина, а інші, навпаки, мотивують обов'язкове відвідування гуртків тим, що заняття принесуть тільки користь. Правда, досить часто дорослі не питають думки своїх дітей, запевняючи себе і малюка, що так буде краще. Постараємося з'ясувати, чи дійсно варто ходити в ту ж музичну школу або просто проводити час вдома, але з користю.
Вибираємо гурток
Зараз дуже багато варіантів проведення вільного часу у хлопців у вигляді спортивних секцій, танцювальних гуртків, музичних шкіл. Давайте спочатку визначимося, навіщо дитині гурток? Відповідь на це питання повинні дати батьки. Якщо ви мрієте виростити зі свого малюка знаменитого художника, чемпіона з боксу, відомого актора, то тут варто добре подумати. Перше. Це питання узгодьте безпосередньо з самим малюком, і якщо зі своїх причин син чи донька відмовилися від такого варіанту, радимо не змушувати займатися: як правило, результативність буде нульовою. На жаль, на цей нюанс не всі батьки звертають увагу, а якраз ця ситуація вимагає ретельного аналізу. Інше питання. Якщо дорослі просто хочуть за допомогою гуртків розвивати дітей. До речі, це досить непоганий варіант. Який же ідеальний вік для відвідування гуртка? На дане питання знову ж дадуть відповідь самі батьки, адже ніхто краще їх не знає своєї дитини, а, значить, саме мами і тата зрозуміють, чи готова їх крихітка ще десь додатково займатися. У гуртках є вікові обмеження. Наприклад, на бокс дошкільнят не візьмуть. А в групи художньої гімнастики, бальних танців беруть уже з 4 років. Взагалі, питання, в якому віці користуватися послугами гуртків, залежить ще й від того, навіщо йти крихті в той же розвиваючий центр. Мається на увазі ситуація, коли у маленької людини є проблеми з мовним розвитком. Тоді варто відвідувати такий гурток з раннього віку. При виборі гуртка зверніть увагу на його місце розташування. Буде явно некомфортно вам і малюкові, якщо після роботи доведеться практично щодня їздити в інший кінець міста. Візьміть до відома, що далеко не кожен гурток безкоштовний. Тому, якщо заняття платні, а вам це задоволення не по кишені, то доведеться відмовитися від задуму. Однак можна знайти альтернативу. У місті при бажанні можна знайти гурток за символічну плату, і якщо вам там сподобається, то дана проблема буде вирішена. Що ж корисного дають дітям гуртки? Для зручності вони поділені на сім видів: хореографічні, музичні, спортивні, художні, театральні, наукові та прикладної творчості. Отже, хореографічні гуртки - вчать набувати почуття ритму, розвивають гнучкість, сприяють спілкуванню з глядачами. Як правило, тут діти часто виступають. Особливо такий вид підходить сором'язливим дітлахам. Що стосується мистецьких гуртків, то тут справжній простір для уяви. У дитини формується посидючість і самоконтроль. Дуже поширені музичні гуртки - у дітей розвивається почуття ритму і слуху. А серед хлопчиків великою популярністю користуються спортивні секції. Тут невгамовні шибеники дадуть вихід своїй енергії. Хлопці стають спритними, впевненими в собі, наполегливими. Адже командний дух властивий тільки сильним особистостям. У театральні гуртки віддають часто дітей, які по своїй натурі сором'язливі. Тут навчають говорити красиво і правильно. Також є гуртки, в яких ліплення, вишивка - основний вид занять. Терпіння, фантазія - ці якості виробляються в хлопців, завдяки цим заняттям. І нарешті, наукові - саме тут приділяється увага логічному мисленню, самостійності.
Помилки дорослих
Коли батьки вирішують визначити сина чи доньку в різні секції, то нерідко роблять помилки. 1. Вибираючи гурток, старше покоління часто обирає те, що їм подобається, а не малюкові. Одна з поширених помилок. Адже ваш маленький чоловічок буде втілювати в життя не свої, а ваші мрії. 2. Хочеться нагадати, що гурток - це місце, де дитина повинна відчувати себе комфортно і отримувати задоволення від занять. А дорослі іноді при поганій поведінці дітей можуть позбавляти їх цих задоволень. Це також неправильний підхід до виховання. 3. Ми настільки любимо своїх крихіток, що переоцінюємо їх можливості. Записуючи дитини відразу в кілька гуртків, ви повинні зрозуміти, що це величезне навантаження на організм малюка. І тоді відвідування секцій стане крихті тільки в тягар.
Бажаємо вашим дітям з користю і задоволенням проводити свій час!
Використано матеріали за посиланням:htmlhttp://ditey.com/childrens_clubs/10460gurtki-dlya-ditei-pomilki-doroslih-pri-vibori.html
«Що таке готовність до шкільного навчання? Як допомогти дитині підготуватися до шкільного навчання?»
Веселі й святково одягнені, з букетами квітів йдуть першого вересня діти до школи. Кожен із них сподівається бути зразковим учнем і отримувати гарні оцінки, любити свого вчителя й школу і взагалі розраховує на цікаве, веселе життя. Поділяють цей радісний настрій і вчителі.: «От мої діти. Які вони всі гарні! Треба тільки знайти до кожного з них свій «золотий ключик». Але минає зовсім небагато часу і ми чуємо: «Мамо, а чи довго мені ще ходити до школи? Я вже стомилася…»; «А коли будуть канікули? Все вчимося, вчимося…». А з іншого боку можна почути скарги вчителів на труднощі, що виникають у роботі. У чому причина невдоволення? Яким дітям важко вчитися і з якими важко працювати вчителю? «Чи не рано, - з тривогою запитують мами, - садити шести річок за парти, позбавляти безтурботного дитинства, витівок, ігор?» Може, ми й справді квапимося? Насамперед необхідно розрізняти психологічну непідготовленість до школи, яка можлива й у 7, і в 8 років, і принципову неможливість навчання у 6 років. Неготові до шкільного навчання діти завдають учителю найбільше клопоту. Як, правило, саме з цієї категорії « ведуть свій родовід» відстаючі учні. Найчастіше ці діти бувають неуважними на уроці, випадають із загальної роботи класу, нарешті, у них швидко зникає бажання вчитися й інтерес до шкільного життя. Як можна визначити психологічну готовність чи неготовність дітей до школи? Що ж таке, за нашими уявленнями, «зрілий дошкільник?» «Дошкільну зрілість» можна визначити як цілісний психічний стан дитини дошкільного віку, що характеризується високим ступенем розвитку тих якостей і процесів, що переживають свій розквіт саме в дошкільний період дитинства і для яких цей період є сенситивним. Для 6-річних дітей із гарним психічним розвитком найтиповіший кооперативно - змагальний рівень спілкування з однолітками, довільність у сфері спілкування з дорослим і відкриття дитиною своїх переживань у сфері самосвідомості. Крім того, принципово важливим є : -сформовані прийоми ігрової діяльності; -розвинені соціальні емоції і високий (для даного періоду) рівень морального розвитку; - розвинена уява; - високий рівень наочно-образного мислення, пам’яті, мовлення. Варто звернути увагу на сам факт недостатньої підготовленості до шкільного навчання значної частини дітей, що приходять до школи. Це створює труднощі для всіх. Важко насамперед самим дітям, важко батькам, важко вчителю та іншим учням класу, змушеним пристосовуватися до спільної навчальної діяльності з цими дітьми. Виділяють три основні групи труднощів, з якими зустрічаються неготові до школи діти. Перша група ускладнень стосується системи взаємин і взаємодії з однолітками (невміння слухати товариша і стежити за його роботою, змістовно спілкуватися з однолітками, погоджувати з ними свої дії), друга - сфери спілкування з дорослим (нерозуміння умовності запитань учителя, його особливої позиції, специфічності навчальних ситуацій і навчального спілкування), третя – сфери власної самосвідомості (завищена оцінка своїх можливостей і здібностей, необ’єктивне ставлення до результатів своєї діяльності, неправильне сприйняття оцінок учителя). Ці три групи труднощів відбивають основні сторони психологічної готовності дитини до школи і шкільного навчання. Відповідно і показники психологічної готовності до школи розподіляються на ці групи. Як це не парадоксально звучить, саме ранній початок шкільного навчання створює необхідні умови для практичного розв’язання проблеми психологічної готовності дітей до школи. Раннє виявлення у дитини будь-яких здібностей нічого не говорить про її готовність чи неготовність до школи. Навіть безсумнівні математичні здібності не можуть бути гарантією успіхів на шкільних уроках математики. Для успішного навчання необхідно ще багато з того, чого в дошкільника поки просто немає. Отже, що ж містить у собі поняття психологічна готовність до школи? Компонентами психологічної готовності є інтелектуальна, особистісна, вольова. Інтелектуальна готовність не зводяться до наявного в дитини словникового запасу, спеціальних умінь і навичок. Чинні програми, їх засвоєння вимагають уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, робити самостійні висновки. Особистісна готовність виражається у ставленні дитини до школи, до навчальної діяльності, до вчителів, до самої себе. Якщо дитина не готова до соціальної позиції школяра, то навіть за наявності необхідного запасу умінь і навичок, високого рівня інтелектуального розвитку їй буде важко в школі. Такі першокласники поводяться в школі, як – то кажуть, по дитячому, вчаться дуже не рівномірно. Вони успішні, якщо заняття викликають у них безпосередній інтерес, але якщо інтересу немає і діти мають виконувати завдання з почуттям відповідальності, то такий першокласник робить їх недбало, наспіх, йому важко досягти потрібного результату. До шести років відбувається формування основних елементів вольової дії: дитина здатна поставити мету, прийняти рішення, намітити план дії, виконати його, докласти певних зусиль у випадку подолання перешкоди, оцінити результат своєї дії. У шестирічному віці мета досягається більш успішно за умови ігрової мотивації і оцінки поведінки з боку однолітків. Важливим є уміння підпорядковувати свою поведінку новим нормам і правилам, орієнтуватися на вказівки вчителя, звернені до класу в цілому, здатність і бажання уважно слухати і точно виконувати ці вказівки. У цьому віці необхідно розвивати здатність діяти за моральними мотивами, за необхідності відмовляючись від того, що безпосередньо приваблює, тому що шестирічна дитина здатна співпідпорядковувати мотиви своєї поведінки. Першочергове значення у формуванні волі має виховання мотивів досягнення мети, а саме: прагнення не пасувати перед труднощами, не відмовлятись від визначеної мети, навіть коли виникають перешкоди.
Комментарии